Російське вторгнення на територію України, починаючи з 2014 року, змусило тисячі українців лишити обжиті помешкання і переїхати у більш безпечні для проживання регіони України або емігрувати за кордон. Починаючи з лютого 2022 року в тисячі разів збільшилась цифра вимушених переселенців, які тікають від війни.
Проте є багато мешканців тимчасово окупованих територій (далі – ТОТ), які в силу найрізноманітніших причин не змогли покинути рідні домівки, навіть не зважаючи на загрозу життю. В більшості випадків це люди старшого віку, які категорично відмовилися виїжджати із обжитого місця. Серед них є і категорія людей, які залишилися наглядати за майном і житлом своїх дітей, родичів або знайомих, які виїхали.
Війна, нервові стреси і, в більшості моментів, важкі умови життя внесли свої страшні корективи, і, як результат – смерть людини на ТОТ. Про становлення факту смерті близької людини на ТОТ України – інформує параюрист системи з Хмельниччини Анжеліка Шевченко.
З початком повномасштабного вторгнення Україна розірвала дипломатичні відносини з державою – агресором. На ТОТ України на даний час працює юрисдикція законодавства рф. Тож будь-які документи, видані представництвом окупаційної влади, не можуть бути прийняті органами державної влади на території України.
Але є випадки, коли в найкоротші строки потрібно підтвердити факт смерті людини на окупованій території (наприклад, встановлення опікунства над неповнолітніми дітьми, родина яких померла на ТОТ; отримання в майбутньому спадщини від померлого родича і т.д.). Підтвердження такого факту здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 317 Цивільно процесуального кодексу України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на ТОТ України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім’ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Для цього заявник, який перебуває на території України, має подати до найближчого суду заяву, в якій просить встановити факт смерті на ТОТ і обґрунтувати причину для встановлення цього факту. Також в заяві потрібно описати причини, через які заявник не має можливості отримати такий документ. До заяви обов’язково потрібно надати докази, що підтверджують факт смерті людини (це можуть бути і неофіційні документи, як от фотографії з місця захоронення, похорону; письмове свідчення сусідів померлого; копія договору з похоронним агентством; дозвіл похоронної служби на захоронення і т.д.)
До даного переліку бажано додати письмову відмову органів державної реєстрації актів цивільного стану (далі – ДРАЦС). Цей документ не є обов’язковим, що визначено Постановою Верховного Суду від 27.09.2021 року у справі № 756/8168/21
Заявники у справі щодо встановлення факту смерті на ТОТ звільняються від сплати судового збору, згідно п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Справи про встановлення факту смерті на ТОТ, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. На підставі судового рішення органи ДРАЦС зобов’язані провести державну реєстрацію смерті особи і видати відповідне свідоцтво.
Також подати заяву про встановлення факту смерті особи на ТОТ України можна через Державну систему електронної ідентифікації «Електронний суд». Така заява скріплюються електронним підписом заявника або його представника.
Законодавство:
Цивільно процесуальний кодекс України № 1618-IV від 18 березня 2004 року (редакція від 03.08.2023).
Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI 8 липня 2011 року (редакція від 22.05.2023).
Постанова Верховного Суду від 27.09.2021 року у справі № 756/8168/21.
